Від упорядника
Ім’я видатного українського історика, археолога, етнографа, археографа та громадського діяча Дмитра Івановича Яворницького посідає чільне місце в культурному надбанні нашого народу. Учений зібрав величезний фактаж, котрий і сьогодні слугує вченим, історикам та краєзнавцям. Уперше опубліковані ним документи і матеріали історії козацтва не застаріли і нині.
Пошукам матеріалів з української старовини і, зокрема, з історії запорозького козацтва Яворницький присвятив усе життя. Незважаючи на погрози й усілякі заборони, терплячи постійні утиски царських чиновників, Яворницький наполегливо працював над вивченням історії України і різними способами популяризував свої дослідження: читав лекції, друкував у періодиці статті й нариси, видавав книжки. Він написав сотні праць з історії, етнографії, фольклористики.
Є в нього й літературні твори. Широку популярність здобули книжки Яворницького про видатних козацьких ватажків. Яворницький надрукував багато розвідок про кобзарство, гайдамацький рух в Україні, зібрав та опублікував чимало історичних та побутових народних пісень та дум. Він нагромадив величезний матеріал для словника української мови. Вінцем його дослідницької праці стала тритомна “Історія запорозьких козаків”.
Бібліографічний покажчик “Дмитро Іванович Яворницький - невтомний дослідник”, знайомить з творами, та виданнями про його життя та творчість, що в різні роки надійшли до Павлоградської міської бібліотечної системи, і з якими можна ознайомитися в бібліотеках міста.
Покажчик адресований, перш за все, на допомогу навчальному процесу, викладачам та студентам, працівникам бібліотек, а також всім, хто цікавиться постаттю видатного українського діяча – Д. І. Яворницького.
Біографічна довідка
Одним з найбільш видатних діячів в історії Придніпров’я по праву вважається історик, археолог, етнограф, фольклорист і письменник, дійсний член НТШ, ВУАН, Московського археологічного товариства Дмитро Іванович Яворницький.
Народився Дмитро Яворницький 25 жовтня (6 листопада) 1855 р. в с. Сонцівка Харківського повіту Харківської губернії в родині дяка. Початкову освіту здобув у Харківському повітовому училищі, згодом навчався у Харківській духовній семінарії. У 1877 р. вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. За роки навчання в університеті у Дмитра Яворницького склалися надзвичайно приязні стосунки з тамтешніми проукраїнськими викладачами Олександром Потебнею і Миколою Сумцовим, під впливом яких відбувалося становлення Яворницького як науковця. Олександр Потебня запросив його до участі в студентському гуртку з вивчення історії та звичаїв українського народу.
Після закінчення університету в 1881 р. Дмитра Яворницького як здібного студента, який подавав непогані надії, залишили при університеті для отримання професорського звання. Напрямком своїх наукових досліджень Дмитро Яворницький обрав непопулярну в Російській імперії тему – історію запорозьких козаків. Тодішній попечитель Харківського навчального округу Максимович заявив молодому досліднику: „Ваші запорожці нам не потрібні. Пишіть про Фінляндію”. Д.І.Яворницький свого рішення не змінив.
Одночасно він викладає історію у різних середніх навчальних закладах Харкова. Навесні 1885 р. прочитав серію публічних лекцій про запорозьке козацтво, за що зазнав утисків і звинувачень з боку місцевої влади, котра доклала зусиль, аби молодого українського історика було позбавлено стипендії, відтак звільнено з університету. Протягом 1885-1881 рр. Яворницький працював викладачем історії у кількох навчальних закладах Санкт-Петербурга, зокрема в Миколаївському сирітському інституті шляхетних дівчат, Другому кадетському корпусі, приватній жіночій гімназії Стоюніної. Окрім викладацької діяльності, Яворницький займається активною науково-пошуковою діяльністю в архівах Петербурга, досліджуючи джерела з історії козаччини. Кожного літа він виїздив у археологічні експедиції до місць, пов’язаних із запорозькою минувшиною, зокрема в 1887 р. він разом зі своїм колегою Володимиром Тарновським здійснив подорож дніпровськими порогами, збираючи матеріали до своїх наукових студій.
У 1892 р. вийшов друком перший том фундаментальної праці Дмитра Яворницького «История запорожских казаков». Два наступних доми були опубліковані в 1895 і 1897 рр. Це видання стало підсумком багаторічної, кропіткої дослідницької роботи вченого, розпочатої ще в студентські роки.
Наступний етап у житті вченого був пов’язаний із Середньою Азією, куди Дмитра Яворницького відрядили як чиновника з особливих доручень для вивчення місцевого краю. Перебуваючи в Самарканді, він відвідав визначну пам’ятку історії і архітектури – мавзолей Тамерлана, про який написав статтю. У 1896 р. Яворницький влаштувався працювати приват-доцентом у Московському університеті на кафедрі російської історії. Читав лекції про історію та звичаї запорозького козацтва: «Мнения о происхождении казачества», «Значение малорусского казачества», «Значение степняков в исторической жизни русского народа» та ін. 29 квітня 1901 р. в Казанському університеті відбувся публічний захист магістерської дисертації Дмитра Яворницького, в основу якої автор поклав перероблений і перевиданий у Москві перший том «Истории запорожских казаков». Наукова діяльність Яворницького і його здобутки у висвітленні історії запорозького козацтва високо цінувалися найавторитетнішими російськими істориками. У 1886 р. його було обрано дійсним членом Російського археологічного товариства в Петербурзі, а в 1906 р. – Московського археологічного товариства, членом-кореспондентом якого він був з 1885 р.
На момент остаточного переїзду до Катеринослава у 1905 р., Д.І.Яворницький був вже маститим вченим. До цього він встиг попрацювати в Харкові, Петербурзі, Ташкенті, Варшаві та Москві. Він вже був визнаним спеціалістом в галузі історії українського козацтва, за що з часом серед української інтелігенції отримав почесне прізвисько – „козацький батько”.
Яворницький очолив Катеринославський обласний музей ім. О. М. Поля. Під його керівництвом, музей обзавівся багатьма новими цінними експонатами, до його фондів увійшло чимало археологічних знахідок, історичних документів, стародруків, картографічних матеріалів, завдяки чому він перетворився на один з провідних музеїв України. Катеринослав став місцем проживання і роботи Дмитра Яворницького на всі наступні роки. Любов і повага до цього козацького краю знайшла своє втілення в наукових розвідках, присвячених історії Катеринослава.
У 1910 р. Яворницький здійснив подорож до Туреччини, Греції та Єгипту. Під час відвідин Стамбулу вчений отримав можливість оглянути пам’ятні місця, пов’язані з українською історією.
До кола знайомих Дмитра Яворницького входили таки відомі особи як Дмитро Багалій, Євген Чикаленко, Микола Лисенко, Агатангел Кримський, кореспонденція з якими експонується на виставці. Також на експозиції представлена фотографія Яворницького з мистецтвознавцем Стефаном Таранушенком у Дніпропетровську.
Після революції 1918 р. Дмитра Яворницького обрали професором Катеринославського університету, де протягом 1924–1929 рр. він очолював створену ним кафедру українознавства. Проте головною турботою дослідника й надалі залишався його музей. Наукова громадськість, високо оцінюючи внесок Яворницького у розвиток історичної науки в Україні, обрала його вченим-кореспондентом (1924), а згодом і академіком (1929) ВУАН. Разом з тим, радянська влада не надто прихильно ставилася до Дмитра Яворницького, закидаючи йому «буржуазний націоналізм» та співпрацю з контрреволюційними організаціями (справа СВУ). У 1934 р. Яворницького звільнили з музею, відтак до кінця свого життя він лишався безробітним.
Помер видатний історик запорозького козацтва 5 серпня 1940 р.
Невтомність і самовідданість його гідні подиву, а спадщина його належить до кращих надбань культури минулого нашого народу.
Твори Дмитра Яворницького, представлені в фонді Павлоградської міської централізованої бібліотечної системи
1. Яворницький Д. І. Вольності запорозьких козаків / пер. із рос. Т. Завгородньої; передм. В. Мороза. – Дніпропетровськ: Січ, 2002. – 359 с.
2. Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний / Пер. з рос. В. Л. Чуйка; Передмова, коментарі та примітки Г. Я. Сергієнка; Худож. - оформ. В. І. Лопата. - Дніпропетровськ: Січ, 1991. - 70 с.
3. Яворницький Д.І. Дніпрові пороги: Географ.-істор. нарис / Худож. О.М. Бузілов. — Дніпропетровськ: Промінь, 1989. – 140 с.
4. Яворницький Д. І. До історії степової України: док. вид. / пер. з рос. Г. Ніколенка та ін. – Дніпропетровськ: Січ, 2004. – 443 с.
5. Яворницький Д. І. Запорожье в остатках старины и преданиях народа. Ч. 1-2 / Д.И.Яворницкий (Эварницкий). – К.: Веселка, 1995. – 447 с.
6. Яворницький Д. І. Із української старовини : наук.-худож. кн. / пер. з рос. Ю. Іванченка. – Київ: Веселка, 2001. – 176 с.
7. Яворницкий Д.И. История города Екатеринослава. -Днепропетровск: Проминь, 1989. - 197 с.
8. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: у 3 т. Т. 1 / АН України, Археограф. коміс., Ін-т історії України; комент. Г. Я. Сергієнка. – Київ : Наукова думка, 1990. – 319 с. : іл.
9. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: у 3 т. Т. 2 / АН України, Археограф. коміс., Ін-т історії України; комент. Г. Я. Сергієнка. – Київ : Наукова думка, 1991. – 392 с. : іл.
10. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: у 3 т. Т. 3 / АН України, Археограф. коміс., Ін-т історії України; комент. Г. Я. Сергієнка. – Київ : Наукова думка, 1993. – 456 с. : іл.
11. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків : у 3 т. Т. 1. – К. : Наук. думка, 1990. – 584 с. – (Пам’ятки історичної думки України).
12. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків : у 3 т. Т. 2. – К. : Наук. думка, 1990. – 557 с. – (Пам’ятки історичної думки України).
13. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків : у 3 т. Т. 3. – К. : Наук. думка, 1991. – 556 с. – (Пам’ятки історичної думки України).
14. Яворницький Д. І. Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська запорозьких низових козаків / пер. з рос.: В. Л. Чуйко; передмова та коментарі: Г. Я. Сергієнко . – Дніпропетровськ : Промінь, 1990 . – 190 с.
Література про життя і творчість
1. Букреєва А. Історик козацтва та запорізький характерник // Вісті Придніпров’я. - 2015. - №88 (5.11). - С. 25.
2. Сварник І. І. Від перекладача // Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: у 3 т. Т. 1. – К. : Наук. думка, 1990. – С. 5–10.
3. Шаповал І. М. Козацький батько : образ Дмитра Івановича Яворницького у спогадах письменників, діячів культури і науки / ред. Г.Гусейнов, упоряд. О. Зобенко. Кривий Ріг, 1998. – 255 с.
4. Шаповал І. В пошуках скарбів: оповідання про Д.І. Яворницького. - К. : Дніпро, 1983. - 327 c.
5. Ясь О. В. Дмитро Іванович Яворницький // Енциклопедія історії України: Т. 10. Т – Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: Наукова думка, 2013. - С. 717–719.
Упорядник В. Аксьоненко
Комментариев нет:
Отправить комментарий